Йдучи на побачення, тримає серце зав’язаним. Найважливіше слово завжди лишається несказаним. Зустрічати – не треба, п...

понедельник, 20 апреля 2009

21:02

все записи пользователя в сообществе Rannvejg

Очень неземное чудо.

Йдучи на побачення, тримає серце зав’язаним.
Найважливіше слово завжди лишається несказаним.
Зустрічати – не треба, проводжати – не можна!
Сердечка, квіточки, пупсики – це так на неї не схоже!
Вона не преться за масами, не женеться за модою,
Живить себе образами, тішить себе свободою.
З тусовок пафосних вона відверто сміється,
Зате годинами сидітиме в бібліотеці.
Хто хоче стати їй другом повинен бути готовим
Латати рани душі відвертим лагідним словом.
Та кожного, хто до неї, впритул наближається,
Вона панічно боїться, вона відверто лякається.
Її життя – наче вічно незарахована сесія,
Її нормальний життєвий стан – глибока депресія.
І кожному претенденту вона готова кричати:
Люди! Не лізьте в душу, щоб там гадити і плювати!...

URL