[дурак ты, в общем]

Сну ніякого не маю
та й спокою теж,
Залиш мої думки, благаю,
собою більше не бентеж!
Не приходь мені у снах,
ті сни вже знаю на зубочок .
Дозволь мені в своїх літах
поглянути на сни разочок,
На справжні сни – чарівні й кольорові,
Безкраї, ніжні й паперові.
Прекрасні сни, а не твої – жорстокі…
Егоїстичні, страшні, не глибокі…
Без кольорів, без посмішок дітей,
Ті сни, в котрих нема ні крапельки ідей…
Де я лиш птаха в клітці,
а ти – господар цілого життя…
А птаха гине в сітці
того страшного тяжкого буття…
Тебе благаю, відпусти,
благаю про свободу,
Я хочу спокою та самоти,
і хочу в свіжу воду…
Щоб змити весь той бруд і біль,
що завданий тобою,
Хочу лягти в чисту постіль
і знову буть собою…

@темы: Стихи