..вона жила у місті скла,бетону,еклетики, швидкої їжі та іншого начиння класичної столиці. Втім, вона любила Місто: вони малися з ним, як справжні коханці, яким є що дати один одному. Вона віддавалася свіжою кров'ю і залишками здорового наїву, реегулярно масуючи його асфальтові пори своїми покоцаними кедами або ж елеганиними черевичками. Місто навзаєм ввіддячувало досвідом і позитивним цинізмом, доводячи її "комплекс відміності" до до логічного апогею: тут не не можливо бути другою..